Пам’ять про померлих від Голодомору 1932 - 1933 рр.

    Голодомор — це навмисно організована шляхом штучного голоду масова загибель українців,  масовий голод, що охопив великі території і привів до значних людських жертв на території Української РСР 

 в 1932-1933 роках. 

     Голодомор в Україні тривав 17 місяців : з квітня 1932 року до листопада 1933 року, приблизно  500 днів. Пік голодомору прийшовся на весну 1933 року. В Україні тоді від голоду щохвилини вмирало 17 людей, 1000 - щогодини, майже 25 тисяч - щодня... За різними даними загинуло від 4 до 7 млн людей, хоча деякі історики вказують про 10-11 млн. загиблих. Але, в будь-якому випадку, мова йде про МІЛЬЙОНИ безневинних жертв.

    На думку більшості істориків, причиною виникнення в Україні голоду 1932-33 років стала примусова і репресивна для селян політика хлібозаготівлі, яку провадила комуністична влада: її злочинні  накази, розпорядження і телеграми. Було проведено «свідомо здійснювану конфіскацію продовольства» через запровадження натурального штрафування (м'ясом, картоплею та іншими продовольчими продуктами) за невиконання планів хлібозаготівлі. За розпорядженнями уряду заборонялась будь-яка торгівля в сільській місцевості, призупинялося продовольче постачання сіл, переслідувалося та каралося на 10 років ув'язнення та розстріл за будь-яке використання хліба для оплати праці, запроваджувалася система натуральних репресій.

    Восени 1932 року організовувалися з України так звані «зелені ешелони» для забезпечення промислових центрів Росії продуктами харчування. З України вивозили вже не тільки посівний матеріал, але й, навіть, квашені огірки, капусту та помідори, напевно залишаючи людей приреченими на голодну смерть.

      Найбільш постраждали від голоду  люди на територіях колишніх Харківської і Київської областей (теперішні Полтавська, Сумська, Харківська, Черкаська, Київська, Житомирська). На них припадає 52,8% загиблих. Смертність населення тут перевищувала середній рівень у 8-9 і більше разів.  Близько 81% загиблих від голоду в Україні були українцями, 4,5% - росіянами, 1,4% - євреями та 1,1% - поляками. Серед жертв було також багато білорусів, болгар та угорців.

    Голодомор визнали геноцидом українців 23 держави: Австралія, Андорра, Аргентина, Бразилія, Грузія, Еквадор, Естонія, Іспанія, Італія, Канада, Колумбія, Латвія, Литва, Мексика, Парагвай, Перу, Польща, Словаччина, США, Угорщина,         Чехія, Чилі, а також Ватикан як окрема держава.

     У резолюції Європарламенту від 2008 року Голодомор названо «жахливим злочином проти народу України та людяності».

    28 листопада 2006 року Верховна Рада України прийняла Закон України „Про Голодомор 1932-33 рр. в Україні”, яким визначила трагічні події 30-х рр. в Україні  геноцидом українського народу.

     Українці вшановують жертв голодоморів щорічним відзначенням Дня пам’яті жертв голодоморів і політичних репресій (остання субота листопада).  У вікнах своїх будинків та на центральних площах міст у пам’ять про померлих від Голодомору о 16:00 українці запалюють свічки одночасно по всій країні, оголошується загальнонаціональна хвилина мовчання.

P.S. традицію запалювати свічку запропонував американьский та український історик, дослідник Голодомору на Україні -  Джеймс Мейс у 2003-му році.

                                                                                                                                             С. ГОЛОБИН